Потреба у вивченні німецької мови

Багато з нас відступають від ідеї вивчення німецької мови через страхи. На сьогоднішній день, в інтернеті можна знайти абсолютно все, в тому числі і помилки, стосовно німецької мови.

Найчастіше, це думка студентів, у яких був невдалий досвід вивчення німецької мови, через різних факторів, або ж людей, які знають про німецьку мову з чуток, від знайомих, друзів і т.д. Існує приказка, що краще спробувати один раз самому, ніж почути багато разів від інших. Так і з німецькою мовою – спробуйте вивчати німецьку мову. До речі якщо ви шукаєте якісні курси німецької мови в Києві тоді вам слід перейти на сайт: http://spraachen.kiev.ua тут ви отримаєте більш детальнішу інформацію.

Ну а сьогодні, ми б хотіли розвіяти, спростувати ряд таких помилок:

  1. Найпоширеніше, неправильне твердження – це те, що німецька мова один найважчих у вивченні. Не можна сказати, що це і легкий мову. Все відносно. Їли ж порівнювати німецьку мову і, наприклад, арабська мова – то, звичайно ж, німецьку мову простіше і легше у вивченні. У кожній мові є як складні, так і прості нюанси для сприйняття. Але вивчити мову може кожен. Ще хотілося б додати, що заняття на курсах німецької мови кардинально відрізняються від занять, наприклад в загальноосвітній школі. На курсах акцент робиться на розмовну, живий німецьку мову. Вас перед цим будуть вчити розмовляти. Заняття веселі, цікаві, з використанням сучасних матеріалів. Тут ви точно не зустрінете нудне заучування граматики.
  2. Граматику німецької мови неможливо не вивчити. Німецька мова – це дуже логічна мова, де все побудовано на граматичних формулах, конструкціях. У мові головне системний підхід. Якщо ж регулярно займатися, крок за кроком, ви полюбите цю мову, все вже не буде здаватися так складно.
  3. Навіщо вивчати німецьку мову, якщо ж німці і так зрозуміють англійською мовою. На 100% стверджувати так не можна. Оскільки не кожен німець буде розмовляти англійською мовою, хтось із-за принципу, а хтось через незнання. Але справа, навіть не в цьому. Будь-якому носію мови, завжди приємно зустрічати і спілкуватися з іноземцями, які знають їхню мову. Та й нешанобливо буде не знати німецьку мову, для ділових переговорів або введення бізнесу.
  4. Навчатися в Німеччині можна і англійською мовою. Дійсно, якщо ж подивитися спеціальності в німецьких ВНЗ, то лише мала їх частина викладається англійською мовою. Тому якщо ж хочете отримати диплом міжнародного зразка в Німеччині, то необхідно все-таки буде вивчити німецьку мову.
  5. Я ніде не застосую німецьку мову. Ніколи не знаєш, де той чи інший навик стане в нагоді. Ніхто не знає, що нас чекає в майбутньому. Тому вивчення німецької мови, ніколи не буде зайвим.

Почніть вивчати німецьку мову, і ваше життя зміниться на краще, стане яскравішим, цікавіше.

Правило 18 хвилин

Приділіть 18 хвилин в день для складання чіткого розкладу

Є багато способів організувати день – від правила дев’яти справ до рекомендацій регулярно повторювати слово «Готово». Одну з найбільш точних методик розробив Пітер Брегман, він стверджує, що для того, щоб розпорядитися своїм часом, людині потрібно лише 18 хвилин в день.

Його план складається з трьох кроків. Перші п’ять хвилин – це час ранкового планування. Розподіліть справи з вашого списку на цілий день (для цього можна використовувати календар). Зверніть особливу увагу на ті речі, які затрималися в списку справ довше трьох днів, – можливо, їх пора звідти прибрати.

Другий етап – це хвилина щогодини. Брегман називає це часом для «фокусування». Налаштуйте повідомлення так, щоб отримувати сигнал раз на годину, і подумайте, наскільки продуктивно ви провели попередню годину і що можна змінити в кращу сторону.

Третій крок – це п’ять хвилин в кінці дня. Поставте собі три запитання за підсумками минулого дня: «Як пройшов день?», «Що я дізнався за сьогодні?», «З ким я працював?». Постійний контроль розкладу допоможе зрозуміти, куди саме йде ваш час. Щоб зберігати перспективу і пам’ятати про важливі, але не термінові завданнях, не забувайте хоча б один день на тиждень присвячувати час собі. Так ви зможете зосереджувати увагу на головному.

Тому, очистіть свій день від непотрібних завдань, що з’їдають 150 млрд біт, які наш мозок переробляє за день, щоб зосередитися на тому, що може допомогти іншій людині, зробити світ кращим або вирішити серйозну проблему».

Джерело: 99u.com

Носіть одне і те ж кожен день

Одягайте одне і теж кожен день – це заощадить і час, і здатність приймати рішення

Відоме правило у виборі робочого одягу – одягатися для тієї посади, яку ви хочете отримати. Частково це справедливо й досі: особисте враження не менш важливе, ніж ваші професійні навички або емоційний інтелект, і одяг – ключова складова цього враження. За даними опитування, всього 18% керівників регулярно носять джинси або шорти на роботу.

Річард Флорида, описуючи креативний клас, назвав відсутність жорсткого дрес-коду важливою умовою комфортного робочого місця.

навіть якщо компанія не пред’являє ніяких вимог до гардеробу, варто розробити власні базові принципи

В середньому на вибір одягу чоловіки щодня витрачають 13 хвилин, а жінки – 10 хвилин. Здатність приймати зважені рішення – це обмежений ресурс, визнає Рой Баумайстер в своїй книзі «Сила волі: відкриваючи заново найпотужнішу здатність людини». Заощадивши час і сили на виборі відповідного одягу, ви успішніше впораєтеся з робочими завданнями.

Те, наскільки суворими будуть правила вашого робочого гардеробу, залежить тільки від вас. Арт-директор «Saatchi & Saatchi» Матильда Кол вже три роки носить на роботу одне й те саме: чорні штани, білу сорочку, вузький чорний бант. Вона розповіла, що спроби вибрати одяг, в якому її сприймали б всерйоз, лише збільшували робочий стрес і приводили до морального виснаження. Після цього вона вибрала стиль, якого дотримується досі. За словами Кол, спочатку вона зустріла нерозуміння колег, але потім вони її підтримали: 23 квітня став в компанії днем «Одягайся як Матильда».

Джерело:  harpersbazaar.com

Чому жодна зустріч не повинна тривати годину?

Правило 10-30-50-90

Виділяйте на кожну зустріч 10, 30, 50 або 90 хвилин -в залежності від складності поставлених перед вами завдань

Складаючи календар, ми зазвичай не замислюємося над тим, скільки точно займе кожне завдання. Це може бути кілька годин, одна година, півгодини або 15 хвилин – будь-які зручні нам відрізки, які використовує кожен додаток-календар. Але в таких рамках ми забираємо у себе до 20% робочого часу в день, розтягуючи завдання на годину або дві. Особливо це притаманне для зустрічей: ми на автоматі припускаємо, що вони займуть годину, навіть якщо обговорювати довше півгодини не буде чого.

Елісон Девіс, засновник і голова «Davis & Company», прийшла до висновку, що зустрічі довжиною 60 хвилин – це марна трата часу. Вона створила для себе правило 10-30-50-90 – стільки хвилин повинна займати кожна зустріч в залежності від того, наскільки складні завдання стоять перед її учасниками.

За 10 хвилин можна обговорити одну невелику проблему з однією людиною: коротко розповісти про прогрес, поділитися враженнями, визначити терміни рішення або в перший раз повідомити колезі про суть проблеми, щоб він потім міг над нею подумати.

30 хвилин вистачить на 60-70% зустрічей, які являють собою або обговорення однієї звичайної проблеми декількома людьми, або серйозна розмова тет-а-тет.

50 хвилин займають зустрічі, де обговорюють відразу декілька проблем або одну серйозну проблему.

90 хвилин тривають зустрічі, де планують довготривалу стратегію і проводять «брейнштормінг» – на них краще не шкодувати часу.

Джерело: inc.com

Вправа, яке занурює в роботу

Беріть на себе завдання, які трохи перевищують ваш рівень кваліфікації

На продуктивність впливають не тільки повідомлення,які відволікають, чи наприклад, хороша погода, а й те, є робочий настрій чи ні. Якщо вам доводилося проводити перед дедлайном безсонні ночі, то ви напевно замислювалися, чому періоди бездіяльності можуть розтягнутися на цілі дні або тижні і чому зануритися в роботу складно, навіть якщо ви займаєтеся чимось цікавим.

Бенгт Яррехулт, професор Технічного університету Чалмерса в Швеції, вважає, що справа в недостатній внутрішній мотивації. Він вивчив роботи психолога Міхая Чіксентміхайі і книгу «Creativity Unlimited» професора Стокгольмської школи економіки Мікаеля Далена і за підсумками склав графік. нього випливає, що на робочий настрій впливають два ключові чинники: складність завдання і набір навичок.

Область вище, де складність завдання сильно перевершує ваші вміння, називається областю стресу, а область нижче, в якій ви вмієте набагато більше, ніж потрібно зробити, – областю нудьги. Балансуючи між ними, ви зможете повністю зануритися в роботу і не відволікатися на подразники. Для цього вибирайте завдання, яке трохи перевищує ваш рівень кваліфікації; навчаючись по ходу роботи, ви збережете задоволення від самовдосконалення, а потім перейдете до більш складних завдань.

За словами Яррехулта, найбільше задоволення від роботи ви отримаєте, наближаючись до межі стресу, але не переходячи її. Хоча короткі стресові періоди можуть квапити проте не варто затримуватися в цьому стані. Коли ви відчуваєте основні ознаки стресу (наприклад, дратівливість, головний біль і напругу в шиї або безсоння), візьміться за щось простіше або тимчасово припиніть роботу.

«Я впевнений, що ми не можемо розділяти внутрішню і зовнішню мотивацію, просто тому що зовнішній мотивації не існує. Коли ми говоримо про матеріальні заохочення з боку, які отримуємо за виконану роботу (наприклад, «якщо зробиш це, отримаєш стільки»), ми просто намагаємося замінити справжнє натхнення – ту радість, коли ми бачимо втілення своєї мрії »

Джерело: innovationmanagement.se

Як розпізнати «хейтера»

Перш ніж реагувати на критику, розберіться, чого саме домагається її автор

Зазвичай коло людей, які оцінюють вашу роботу, не обмежується безпосередньо начальником: в обговоренні беруть участь і колеги, і ваші друзі або близькі, і навіть люди, абсолютно з вами не знайомі. Реакція на роботу рідко буває однозначною, а кількість інформації настільки велика, що відокремити корисні конструктивні судження від інших непросто.

Каліфорнійський журналіст Енн Фрідман створила схему – шкалу координат, яка допоможе грамотно сортувати «фідбек». Вісь Y відповідає за раціональність того, що вам говорять, а вісь X – за ступінь вашого знайомства з людиною. У підсумку виходять чотири категорії людей: критики, фанати, псевдодрузі і хейтери.hayter

Критики добре знайомі з вашою роботою і можуть порадити щось путнє, тому до них краще прислухатися. Фанати проводять з вами багато часу і зацікавлені в успіху – тому їх коментарі також цінні. Псевдодрузі – це люди, які дуже добре вас знають, але не дуже добре до вас ставляться, тому їх коментарі спрямовані не стільки на допомогу, скільки на підкреслення ваших недоліків. Іноді вашим псевдодругом може бути і власне відчуття невпевненості. Нарешті, хейтери, вони нічого про вас не знають і не цікавляться вашою роботою – взаємодія з ними не принесе ніякої користі.

Тому Енн Фрідман радить привласнити кожному коментарю своє місце на шкалі, щоб оцінити його користь і виробити план дій.

«Я не вважаю всіх критиків Хейтерами. Якщо я отримую негативний фідбек від своїх близьких людей, або експертів, або людей, які хочуть мого професійного зростання, – я слухаю. Їх слова змушують мене краще працювати. Але ніщо не мотивує мене так, як Хейтери».

Джерело: nymag.com

Увімкніть музику з відеоігор

Увімкніть музику з відеоігор під час роботи

Чи допомагає музика під час роботи або заважає – питання суперечливе. Наприклад, дослідження університету штату Іллінойс показує, що музика підвищує продуктивність будь-якого виду роботи на 6,3%. Автори сайту Workplace Doctors, навпаки, призводять цілий ряд досліджень, які показують, що музика роботі тільки шкодить. Проте багато людей запевняють, що краще працюють під музику – просто тому, що вона допомагає зосередитися.

Вибір музики для роботи залежить від особистих переваг. Є, наприклад, «ефект Моцарта»: вважається, що певна музика – в тому числі класичні твори Моцарта – покращує просторово-тимчасове мислення. Втім, багато хто називає цей ефект міфом і говорить, що класика нітрохи не краща за інші жанри.

У той же час музика, відповідна для роботи, повинна володіти кількома простими якостями: бути інструментальною (на слова дуже легко відволіктися), монотонною і не дуже складною – такою, щоб не виникало бажання прислухатися. В цю категорію ідеально вписуються «саундтреки» з відеоігор. Вони в більшості випадків написані спеціально для того, щоб, з одного боку, грати на задньому плані і не привертати уваги, з іншого – допомагати зосередитися. І вона повторюється: написана так, щоб один і той же трек міг грати по колу.

Ось ще одна цікава ідея: музика з відеоігор допоможе сприймати роботу як відеогру – в хорошому сенсі. Автор книги «SuperBetter» Джейн Мак Гонігал вважає, що відеоігри вчать нас долати перешкоди, фокусуватися на завданнях і не здаватися – і всі ці навички можна застосувати в житті. Музика з відеоігор написана спеціально для того, щоб ми виконували завдання і переходили на наступний рівень, так що вона допомагає перенести цей образ думок і на роботу.

Джерело: fastcompany.com